Коротко про культуру у стародавній Персії))

Question

Коротко про культуру у стародавній Персії))

Answer 1

Ответ:

В середине VI в. до н. э. на арену мировой истории вышли персы — загадочное племя, о котором ранее цивилизованные народы Ближнего Востока знали только понаслышке.

О нравах и обычаях древних персов известно из сочинений народов, живших рядом с ними. Помимо могучего роста и физической развитости, персы обладали волей, закалённой в борьбе с суровым климатом и опасностями кочевой жизни в горах и степях. В то время они славились своим умеренным образом жизни, воздержанностью, силой, храбростью и сплочённостью.

По словам Геродота, персы носили одежду из шкур животных и войлочные тиары (колпаки), не употребляли вина, ели не столько, сколько хотели, а сколько имели. Они были равнодушны к серебру и золоту.

Простота и скромность в пище и одежде оставались одной из основных добродетелей и в пору господства персов над всем Ближним Востоком, когда они стали облачаться в роскошные мидийские наряды, носить золотые ожерелья и браслеты, когда к столу персидских царей и знати доставляли в свежем виде рыбу из отдалённых морей, фрукты из Вавилонии и Сирии. Даже тогда во время обряда коронации персидских царей вступающий на престол Ахеменид должен был надеть одежду, которую носил не будучи царём, съесть немного сушёных фиг и выпить чашу кислого молока.

Древним персам разрешалось иметь много жён, а также наложниц, жениться на близких родственницах, например на племянницах и единокровных сестрах. Древнеперсидские обычаи запрещали женщинам показываться посторонним (среди многочисленных рельефов в Персеполе нет ни одного женского изображения). Античный историк Плутарх писал, что персам свойственна дикая ревность не только по отношению к жёнам. Даже рабынь и наложниц они держали взаперти, чтобы посторонние не видели их, и возили в закрытых повозках.

Answer 2

Культура стародавньої Персії найбільш помітна їх системою державного управління, якою захоплювалися навіть древні греки. На їх думку, така форма управління була вершиною монархічного правління. Перська держава була розділена на так звані сатрапії, на чолі яких стояв власне сатрап, що значить – «правоохоронець». Фактично сатрап був місцевим генерал-губернатором, в широкі обов’язки якого входило і підтримання порядку на підпорядкованих йому територіях, і збір податків, і здійснення правосуддя, і командування місцевими військовими гарнізонами.

Ще одним важливим досягненням перської цивілізації були прекрасні дороги, описані Геродотом і Ксенофонтом. Найвідомішою була царська дорога, що йде від Ефеса в Малій Азії до міста Сузи на Сході.

Відмінно в стародавній Персії функціонувала і пошта, чому чимало сприяли хороші дороги. Також в стародавній Персії була дуже розвинена торгівля, на всій території держави функціонувала продумана податкова система, близька до сучасної, при якій частина податків і мит йшли в умовні місцеві бюджети, частина відправлялася до центральної влади. Перські царі мали монопольне право на чеканку золотих монет, в той час як їх сатрапи теж могли карбувати свої монети, але тільки срібні або мідні. «Місцеві гроші» сатрапів ходили тільки на певній території, в той час як золоті монети перських царів були універсальним платіжним засобом по всій перській імперії і навіть за її межами. Писемність у стародавній Персії мала активний розвиток, так існувало декілька її видів: від піктограм, до алфавіту, винайденого в свій час фінікійцями. Офіційною ж мовою перського царства був арамейська, що йде ще від стародавніх ассірійців.