Правду кажучи, любляча матір могла б бути дещо скромнішою. У всякому випадку, досягнення її синочка не такі вже й великі, якщо через два роки режисерської "муштри" він одержав таку роль. Але, як кажуть, і не таке бувало...
У житті, як і у театрі, може все статися. Якщо герой Глазового і надалі буде так само наполегливо працювати над собою, та ще й під керівництвом вимогливого режисера, то з часом зможе впоратися і з більш серйозною роллю. Я вважаю, що, розвиваючись, можна досягти будь-яких висот. Тим паче, якщо любиш театральне мистецтво і до будь-якої ролі ставишся творчо.