Значні досягнення індійців і в хімії. Вони були обізнані в рудах, металах і сплавах, вміли виготовляти міцні барвники — рослинні та мінеральні, — скло та штучні дорогоцінні камені, ароматичні есенції і отрути. У філософських і наукових трактатах вчені розробляли ідеї про те, що всі речовини в природі складаються з «ану» — атомів. Високого рівня розвитку досягла медицина, насамперед медична школа, відома як «аюрведа» — буквально «наука про довголіття» (вона користується популярністю і в наші дні). У знаменитих трактатах лікарів Чараки (I—II століття) і Сушрути (IV століття) описано лікування з допомогою рослинних і мінеральних ліків, дієти і гігієнічних процедур безлічі захворювань, включаючи і ті, які протягом багатьох наступних століть у Європі лікували лише «вигнанням бісів».
Знання анатомії та фізіології людини були в Стародавній Індії на досить високому рівні: індійські лікарі правильно пояснювали призначення багатьох органів. При постановці діагнозу і призначення курсу лікування лікар повинен був враховувати не тільки фізичний стан хворого, яке визначалося за сукупністю найрізноманітніших показників (пульс, температура тіла, стан шкірних покривів, волосся і нігтів, сечі і так далі), але і психологічний настрій пацієнта.