Для когось рідна стежина- це та, яка веде до батьківської хати, обвінчаної барвінком, до саду де ростуть посадженні дідом дерева. А що ж вога значить для мене, ця стежина життя? Може шкільний шлях, який я долаю уже не перший рік? Може мої сімейні подорожі, які завжди захоплюють? Все можливо ...
Мій стежина життя полягає в самовдосконаленні, адже це постійне відкриття чогось нового, постійний розвиток, це означає, що я не стою на місці, не деградую, я постійно роблю нові для мене відкриття.
В сучасному світі у людей зовсім інші цінності, люди прагнуть зовсім іншого, всі хочуть мати великі здобутки і засоби впливу на інших людей, мало хто піклується про інших, мало хто робить хороші справи. У них багато справ, вони завжди зайняті і завжди поспішають. Суспільство загубило моральні цінності, люди почали піклуватись лише своїми проблемами, їх цікавлять лише самі вони, їх майбутнє. В певному сенсі, люди стали егоїстичними. Шкода, що такий вислів «полюби ближнього свого, як любиш себе» став не важливим. На жаль, мало людей, яких турбує доля інших, яка зверне увагу на людину, яка потребує допомоги , чи на тварину, яка помирає з голоду. Люди Всі зайняті своїми щоденними справами, і живуть за принципом «моя хата з краю, я нічого не знаю», але як показує життя, це лише до того моменту, поки біда не почне стосуватися їх. Шкода, що люди ніколи не замислюються про майбутнє, вони не можуть передбачити події які з ними трапляться. Тому люди байдужі і жорстокі.. Ми ні в якому разі не повинні забувати, що у будь-якій ситуації, ми перш за все маємо залишатися людьми.
Я вважаю, що люди повинні прагнути до високих ідеалів добра , справедливості, прагнути допомогти людям, бути їм потрібними, бути справедливими і доброзичливими, — це робить людину «значущою». І саме такою людиною я хочу бути не дивлячись нінащо.