Ответ:
Творчий, громадський і художній інтерес до літератури як до області мистецтва та освіти зародилися на зорі XIX століття, яке величається в класичній літературі високим титулом — золоте століття. Ця літературна епоха ознаменувалася розквітом української словесності та словесності інших народів. Література сприймалася не тільки як область художнього та народної творчості, наповнена яскравістю образів, повітряним красномовством і багатством слова, вона служила мудрим найчистішим джерелом для культурно-духовного розвитку, вдосконалення та збагачення внутрішнього світу людей. Вона проливалася світлом істини на реальну дійсність, була найпотужнішим двигуном розвитку суспільства, впровадження передових ідей боротьби за велике майбутнє.
Грізна буря історичних подій: скасування кріпосного права, буржуазні реформи, становлення капіталізму, важкі війни — випала на частку багатостраждальної України в цей період, знайшла своє відображення в творчих працях українських та зарубіжних поетів і письменників. Справедливість їхніх ідей і поглядів значною мірою визначала громадську свідомість того часу, від чого завоювали вони авторитет серед простого народу.Багата спадщина класичного літературного мистецтва передавалася з покоління в покоління, створивши передумови для подальшого розвитку та просування літератури. Щодо зарубіжної поезії, то золотим піком другої половини XIX століття височіла творчість Миколи Олексійовича Некрасова (1821-1878).