Ответ:
Объяснение:
Життя людини неповторне. Кожна його мить, кожна година, кожен день. Ми всі живемо тут і зараз, але часто забуваємо про це. Забуваємо у пошуках кращої долі, у побудові щасливого «завтра»…
Кожна людина про щось мріє. Мріє про те, щоб близькі та рідні були здорові, про високий бал на ЗНО, про те, що полетить до космосу… Життя без мрій пусте і нецікаве. Але для того, щоб мрії втілювалися, потрібно працювати, постійно і наполегливо. Хтось з відомих сказав, що мрії можна втілити тоді, коли вони стануть метою… Але часто у намаганнях досягти мети, у наполегливій праці чи просто у мріях про те, яким чудовим буде «завтра», ми забуваємо про те, що живемо, власне, сьогодні і тут. Але ж жити мріями можна все життя, так і не проживши його як слід!
Не варто всі сподівання залишати на майбутнє. Для того, щоб життя було щасливим, насиченим, для того, щоб бути ним задоволеним, потрібно жити сьогодні. Якщо щось не виходить або виходить не так, як ви планували, це ще не привід розчаровуватись. Адже впевненості у тому, що завтра ви досягнете всього, про що мріяли, немає. Можливо, звичайно, це станеться, а може й ні…
Життя минає непомітно. З кожною секундою і хвилиною. І яким воно буде – залежить від нас, від того, яким ми його зробимо. Будемо чекати на краще – не помітимо того, що щастя поряд. Ми не завжди розуміємо, що щасливим можна бути кожної миті. Не від того, що сталося щось чудове, а від того, що не сталося нічого поганого. Щасливим можна бути уже тому що живі і здорові близькі та рідні люди, від того, що все добре у школі чи на роботі, від того, що тобі посміхнувся незнайомець… Слід просто вміти впіймати цю чарівну мить щастя і відчути його, пережити. Хіба не привід стати щасливішим від того, що врешті почалася весна, дзюрчать струмочки,/ а на деревах розпускаються бруньки?! Хіба не щастя те, що сонечко дарує нам своє тепло, а його промені ласкаво будять уранці?.. Знову хочеться сміятися і радіти, хочеться закохатися, бо ж весна! Хочеться бути щасливим! І щасливим хочеться бути сьогодні, зараз, а не колись.
До речі, підліткам та дітям легше бути щасливими. Їм достатньо просто поспілкуватися з друзями чи подивитися хороший фільм, достатньо того, що яскраво світить сонце. Дорослі ж частіше живуть завтрашнім днем. Вони звикли все планувати і передбачити, у них чимало проблем, які ще потрібно вирішити. Вирішуються одні – знаходяться інші, і так завжди… Можливо, тому наші батьки так часто говорять про те, що їм хотілося б повернутися у дитинство… Може, і нам сьогодні варто навчитися бути щасливими і радіти сьогоднішньому дню, адже кожен день, кожна мить неповторні!
Чи можно щось з цього:
Деякі люди живуть за таким принципом, що майбутнє для них має першорядне значення. Вони вважають, що необхідно обмежувати себе в сьогоденні, збирати гроші на завтрашній день, або відкладати сьогоднішні справи на потім. Я з такою позицією не погоджується, адже немає ніякої гарантії того, що людині судилося прожити довге життя. Інші вважають за краще не будувати масштабні плани на перспективу і існувати в мріях, а займаються вирішенням конкретних нагальних проблем, тішать себе саме зараз, а не через якісь там десять років. Подібний образ думок теж не зовсім коректним.Адже вичерпавши весь потенціал сьогодні, можна просто знищити своє майбутнє. Найадекватніше шукати так звану золоту середину. Необхідно органічно поєднувати свою справжню життя з думами про подальші події.
Є люди, які думають, що їх існування в світі безмежно, що всі справи можна відкласти на деякий час, присвятивши себе розваг і відпочинку. Таких індивідів можна порівняти з Бабкою з відомої дитячої казки. Вони живуть сьогоднішнім днем, легко і безтурботно, а коли настають суворі дні, починають кусати себе за лікті. Але вже пізно. Вибудувавши ж грамотний розпорядок, можна розраховувати на розміреність і міцний фундамент під ногами.Ми народилися на світ не тільки для задоволення власних потреб і примх, але і для того, щоб розвивати людство в цілому, продовжувати рід, думати про благополуччя дітей.
Друга категорія людей постійно панікує про те, що в майбутньому їх чекає «чорний день». Тому вони живуть дуже скромно сьогодні, економлять на всьому, терплять позбавлення, складаючи при цьому свої заощадження «під матрац». До речі, я не раз стикалася з подібними особистостями. Не поділяю цю точку зору. Який сенс бути нещасним зараз заради туманного майбутнього? Ось впаде цеглина на голову, або який-небудь божевільний громадянин розстріляє тебе в натовпі. Навіщо тоді потрібні будуть накопичення? Лише на похорон.
(тiльки добав до кого ти належишь)