Давні слов’яни були язичниками. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не збереглися.
Давні слов’яни мали святилища - капища. Це були кам’яні вимостки або заглиблення в землі. Давні слов’яни, що проживали на території України, поклонялися божествам, пов’язаним з рільництвом і скотарством. Поклонялися наші предки духам: лісовикам, водяникам, домовикам тощо. Вірили в надприродну силу русалок, берегинь, вовкулак.
Віра в Ісуса Христа поширювалася на нашій землі зі Східної Римської імперії.