1. Покищо ж літо, ось-ось почнуться жнива і пшениця навколо мене дзвенить під вітром. 2. Світу навколишнього за пишними колосками мені не видно. 3. Ніби в лісі, тільки ліс кольору сонця. 4. І раптом, зовсім несподівано для себе, вигулькуєш на зелену галявину – дзвін колосків віддаляється, густо-зелений моріг ласкаво розгойдує тебе, аж у голові паморочиться. 5. Хліба навколо стіною, і ти стоїш, як у колодязі: вітер тут і не дихне, сонце пригріває спекотніше, і повітря добре настояне на травах та квітах. 6. Стоїш, трохи ошелешений, затулившись від сонця ліктем, але потроху оговтуєшся і починаєш прислухатися: чи не забринить поблизу тиша від джмелиного голосу? 7. Таки забриніла!
Пунктуаційну помилку допущено в реченні...
а)4
б)3
в)1
г)5