Диктант
Марічка задивилася на обважнілі кетяги акації. .Пахнуть вони густо медово п..янко. На/в/коло них не/в/пи(н,нн)о носят..ся метелики гудуть бджоли обліплюють біло/рожевий цвіт щоб зібрати як/най/більше н(и,е)ктару. Видно з/далека пр(е,и)літають за медом. Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть меншає на світі солов..їв. Не/вже планета справді прощаєт..ся з цим сіреньким самобутнім най/ніжнішим своїм поетом спитаєте ви. Дивне почу(тт,т)я з..являєт..ся коли чуєш солов..їний спів. Ніби щось росте в тобі підіймається в/гору і ти л(и,е)тиш, ро(з,с)правивши крила.Не/звичайний стан переживає душа в цім давнім урочищі. Ніби п..янить самий дух акації від нього аж чадієш умліваєш поринаєш у безміри якогось блаженства. Марічка змружує очі й одразу ніби зникає все тане. Досягаєт..ся якась не/знана раніш гармонія. Сонце розлилося і сама ти вже ніби ро(c,з)чиняєшся в солодкій млості природи в її запашистих медах… Зовсім заплющуєш очі і тоді тебе нема жи(тт,т)я ро(з,с)тануло світ зіллявся. На місці сонця в(е,и)рує в небі тільки жовто/бура гаряча туманність, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної музики.