Відповідь:
Свято природи.
У берегах вишневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у весняному святковому вбранні, квітують вишні, черешні, сливи, груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою, щедро даруючи пахощі весни. Милують око рожеві букети яблунь, на яких блищить роса, як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці, обсипаній білосніжними квітами, при сяйві місяця розсипав свої дзвони соловей.
А на землі вже сила-силенна справжніх весняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає.
Потягло духом весни, духом молодого й свіжого життя, що спадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу, ллється в серце, мов пісня, мов поезія. Поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона нетривка й скороминуща.