Ответ:
2 ) К середине XVII ст. крайне заострилась социально-экономическая ситуация, связанная с трансформацией помещичьих хозяйств в фольварки. С одной стороны, это содействовало укреплению феодальной земельной собственности, а с другой - усилению крепостной зависимости, поскольку прибыли польских и украинских феодалов теперь прямо связывали с беспощадной эксплуатацией крестьян. Еще одним неудовлетворенным социальным слоем было реестровое казачество, которое, оторвавшись от крепостного крестьянства, не достигло, однако, всех прав и привилегий шляхты. В сложной ситуации оказалось и мещанство, которое вынужденного платить налоги, отрабатывать повинности и фактически было лишенное местного самоуправления. Что же касается украинской православной шляхты, то она пользовалась значительно меньшими политическими правами, чем польская. Таким образом, будущая национально-освободительная война имела довольно широкую социальную базу.
3 ) 1702-1704 рр. - повстання під проводом Семена Палія. Козаки оволоділи Правобережжям і укріплювали свої позиції. Польща не могла сама впоратися і попросила допомоги у Москви.
У 1704 р. Мазепа ввів свої війська на Правобережжя, придушив повстання і приєднав ці землі до своїх володінь.
Внутрішню політику Мазепа провадив в інтересах старшини: вона отримувала права, вольності та обростала маєтностями. Сприяв розвитку торгівлі. Гетьман був меценатом і сприяв розвитку культури. Також за його правління Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
Однак, за гетьманування Мазепи, селяни знову згадали таке поняття як "панщина". Козацька старшина на своїх землях намагалася запровадити 3 дні обов'язкових відробітків, проте гетьман обмежив термін панщини до 2-ох.
1700-1721 рр. - Північна війна між Швецією і Росією. Українців посилали на примусові роботи. Московський цар не надав допомоги, коли Правобережжю почав загрожувати напад Польщі, яка була союзницею Швеції. Населення також було забов'язане утримувати розквартировані війська. Це спричинило обурення і непорозуміння серед козаків.
Объяснение: