Цитатна характеристика головних героїв твору Міо, мій Міо ПЖ СРОЧНО ДАЮ 20 БАЛОВ

+291 голосов
194k просмотров

Цитатна характеристика головних героїв твору Міо, мій Міо ПЖ СРОЧНО ДАЮ 20 БАЛОВ


Другие предметы (62 баллов) | 194k просмотров
Дан 1 ответ
+129 голосов

Ответ:

Образ Міо

Головний герой Буссе жив у Стокгольмі з прийомними батьками –  тіткою Едлею і дядьком Сікстеном,, для яких він був тягарем. Він був самотнім і мріяв про сильного й люблячого батька, як у його друга Бенка. Проте раптом життя головного героя змінили чарівні предмети — золоте яблуко, ключ до Країни Далекої, джин із пляшки. Вони допомогли Буссе залишити злий земний світ і потрапити у світ добра й любові. У казковому світі він отримав усе, чого так не вистачало в реальності: нове ім’я, трояндовий садок, вірного коня Міраміса, а головне — рідного тата-короля.

У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм.

Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності.

Юний лицар Міо переміг злі чари, але не сам, а з допомогою вірних товаришів — Юм-Юма й маленької дівчинки, перетвореної на птаха, що своїми крилами загасила смолоскип задля спасіння юних героїв і ожила під чарівним плащем, витканим її мамою. Отже, любов (матері, батька, друга) у цій казці здатна творити справжні дива й перемогти все лихе. Своє щастя хлопчик знайшов не в героїчних пригодах, а в родинному затишку.

До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань.

Самовідданість, відвага, почуття обов’язку, підтримка друзів ведуть його до перемоги.

Цитатна характеристика Міо

 «Стокгольмська поліція розшукує дев’ятирічного Буссе Вільгельма Ульсона, що вчора о шостій годині вечора зник зі свого дому. У Буссе Вільгельма Ульсона білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка».

   «Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було всього рік. А до того жив у сирітському притулку. …Їм здавалося, що через мене в їхньому помешканні стало надто гамірно: я, мовляв, приношу надто багато бруду з парку Тегнера, коли граюся там, розкидаю скрізь по кімнаті свій одяг, надто голосно розмовляю і надто голосно сміюся».

   «І це був мій тато-король. Я впізнав його, як тільки побачив. Я знав, що це мій тато. Він простяг руки, і я кинувся йому в обійми».

    «Я вже давно живу в Країні Далекій. Дні мої всі як один веселі й радісні. І кожного вечора тато-король приходить до моєї кімнати, ми будуємо разом моделі літаків і розмовляємо».

   «Я росту, і мені тут добре».

    «Я дуже люблю свого тата-короля, і він мене також дуже любить».

    «Коли я мешкав на Упландській вулиці, моїми друзями були не тільки Бенко й тітка Лундін. Я мав іще одного друга, про якого забув розповісти. То був старий броварський кінь, що звався Калле-Джигун».

   «…в мене є Міраміс із золотою гривою».

    «Хотів поїхати туди(де була Країна Чужинецька) і стати на герць із лицарем Като, хоч страшенно боявся його».

   «Адже це моя доля. Може, я й не повернуся з цієї мандрівки, та однаково такого страху, як перше, в мене вже не було».

   «Я ще дужче пожалкував, що приїхав сюди. Я тужив за своїм татом-королем».

   «…лицар, але добрий лицар, не такий, як Като. А лицар повинен бути мужній і не плакати».

    «Добрий лицар повинен казати правду. А як казати правду, то я плакав».

    «Мій меч, здатний розітнути камінь!»

    «Я був лицар на бойовій стежці й чимдуж біг до покою лицаря Като».

    «Я був безстрашним лицарем з мечем у руці».

Объяснение:

Сори что много если что-то не правильно извени ☹️

(29 баллов)