Ответ:
Україна… В одному вже тілЬки цЬому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку й жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і наймеНШе мають її, країна гарячої любові до народу і чорної його зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, у результаті якої – велетеНСЬке кладовище. Високі в степу могили та прекрасна на весь світ, безіменна, не відомо(окремо) коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя(разом) і темна ніч..., як ворон.
Україна – це тихі води і ясні зорі зелені сади білі хати лани золотої пшениці медовії та молочнії ріки. Україна – це змарнілі обшарпані голодні люди. ІдутЬ на панщину, чорні і німі. ІдутЬ дітей ведутЬ Україна – це царсЬке та пансЬке безмежне свавілля… Праця до сЬомого поту…
Україна – роСкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку краси і недолі.
Объяснение: заголовок «Доля України»
Стиль : художній