Змалку Іван був допитливим хлопчиком, мав добру пам"ять. За два роки школи він навчився читати, писати українською. Коли Франкові минуло 8 років, батьки віддали його до школи в Дрогобич. За підсумками навчального року він виявився найкращим учнем. З його успіхів особливо тішився батько. "Я не бачив його, а тільки коли мене викликали першого, щоб одержати нагороду, то я почув, що він голосно заплакав", - згадував Іван. А через два місяці батька не стало. Хоча й важко жилося сироті, проте в гімназії хлопець виявляв феноменальні здібності, міг майже дослівно повторити подану вчителем на уроках інформацію, досконало оволодів німецькою, польською мовами. Франко захоплювався збиранням книжок, за обсягом його бібліотека нараховувала іх майже п"ятсот. У 19-річному віці вступив на філософський факультет Львівського університету.