Ответ:
Объяснение:
Сучасний героїзм інколи непомітний для очей, не те що через об’єктиви фото- та відеокамер. Герої можуть жити за стіною, їхати у громадському транспорті, стояти у черзі, допомагати знайти необхідну вулицю. Сучасні герої – це не лише воїни: це і їхні рідні, котрі попри біль і розпач відпускають їх на війну; це лікарі, які у польових умовах рятують життя оборонців; це цивільне населення, котре, втративши все, не опускає руки; це батьки, які після смерті своїх дітей знаходять сили жити далі; це матері-одиначки, котрі самотужки ставлять на ноги своїх чад; це смертельно хворі, котрі хапаються за життя і до кінця борються з недугою; це випускники інтернатів, які потрапляють у життєвий вир і виборсуються з нього самотужки; це параолімпійці, котрі гідно представляють обличчя України і звичайні люди з обмеженими можливостями, які вміють насолоджуватися життям, чого часто бракує фізично здоровим.
Але ми у своїх клопотах не завжди це помічаємо, бо справжній героїзм – найчастіше тихий. Облич у нього багато, варто лише захотіти побачити їх.