Відповідь:
На мою думку, білою вороною бути важко, але вчасно опанувавши себе можна уникнути негативних наслідків цього положення, отримуючи бажаний результат у будь-якій ситуації. З одного боку, "білі ворони" - люди не визнані суспільством, які увесь свій час та сили покладають на досягнення встановленних власноруч цілей. Саме через свою не схожу манеру поведінки, сприйняття світу кожен з них втрачає підтримку оточення і в буквальному сенсі перетворюється на вигнанця. У такому разі лише перемога над самим собою вкупі з наполегливістю не дозволяє відволікатися на провокації суспільства, впевнено крокуючи до омріяного фіналу. Аналогічна доля переслідувала і відомого українського письменника Тараса Григоровича Шевченка. Завдяки наполегливій праці йому вдалося довести справу всього свого життя до кінця, оминаючи найважчі перешкоди тогочасного соціуму, наперекір встановленним думкам. Своїм прикладом такі люди укотре доводять, недосяжного не існує. З іншого боку - тиск суспільства на вигнанців у деяких випадках призводить до повної втрати віри у себе, і як результат руйнує будь-які надії та у корні ламає найменший шанс на визнання у майбутньому Такою особою можна вважати героя роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Чіпку Варениченка. Не маючи батька від народження, він помітно різнився серед однолітків свого часу. У результаті чого більшість остерігалась контактів з ним. Такий спосіб життя у подальшому змінив шлях хлопця, завівши його на хибну доріжку, що, у свою чергу, дозволило йому піти злочинним шляхом. Таким чином, можна зробити висновок, що бути білою вороною нелегко, але, доклавши певних зусиль, будь-яка ціль стає досяжною, головне - не втрачати надії.
Пояснення: