Самостійна робота.
1. Службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення, - це
а) прийменник;
б) сполучник
в) вигук.
У поданому реченні позначити (надписати) всі частини мови.
Для того, щоб рибу впіймати, маєш рано встати.
2. За своєю роллю в мові сполучники поділяються на:
а) заперечні й формотворчі;
б) прості, складні й складені
в) сурядності і підрядності
Скласти речення з будь-яким сполучником.
3. Сполучники сурядності поділяються на:
а) єднальні, протиставні, розділові;
б) причинові, часові, умовні;
в) мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні.
Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого поєднані сполучником сурядності
4. Сполучник, який може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним, - це
а) немовби;
б) якби;
в) та.
Скласти (пригадати) й записати речення, в якому протиставний сполучник поєднує прості речення у складному
5. Складені сполучники - це
а) коли б, хоч би, все ж, тому що, для того щоб;
б) мовби, начеб, якби, щоб, немовби;
в) аби, коли, хоч, як.
Будь-який складений сполучник увести в речення
6. Для зв’язку простих речень сполучник вжито у складному реченні:
а) Живи не минулим, а прийдешнім. (Нар.творч.);
б) Приготуйся до нещастя, а щастя саме придасться. (Нар.творч.);
в) Свята пам’ятай, а про будні не забувай. (Нар.творч.)
Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого пов’язано сполучником підрядності