Відповідь:
Якби ж, отямилась спинилась, людина! Вона ж бо – людина! Умилася б росою чистої совісті і поглянула на світ своїми очима. Осінила б себе розумом справжньої правди, зібрала б розпорошені сили свої, бо вони, коли вкупі – ніким не зборимі… Взяла б землю у свої трудові руки, обласкала її теплом серця свого, і вона б заколосилася тоді ще буйнішими, ніж оці, врожаями
Текст не змінив свого стилю. (Залишився в художньому стилі)