Ответ:
Нещодавно наша Батьківщина здобула незалежність, стала самостійною, вільною. Але розквітне наша земля тільки тоді,коли кожен українець поміж іншими українцями пам'ятатиме, що Україна та її доля поч(и)нає(тьс)я з кожного з нас: з тебе, з мене, з нього, з неї. І не закінчується ні тобою. ні мною. ні ним. ні нею.
Кож(ен (сподіває(ться, що (у) трет..ому тисячолі(тт)і Українська д(е)ржава стане однією з найроз)вин(е)ніших країн (у) світовій спільноті, у добрі й злагоді жит(и)ме поміж іншими народами. Українців знати)муть (і) поважат(и)муть, пишат(и)му(тьс)я духовною красою , що запанує серед них.
(У\В)сі бер(е)жімо пр(и)роду, любімо со(н)це, що сяє з понад хмар, золоті ниви під рідною блаки(тт)ю. Нехай квітне пр(и)рода ч(и)стотою й зел(енн)ю, радує живими істотами, що б кожній людині з-поміж людей було щас(т)я та добробут з роси й води.