Ответ:
Дерено-підзолисті ґрунти. Характеризуються низьким вмістом гумусу - 0,5-2,5 %, невеликим родючим шаром - 10-20 см, кислою реакцією ґрунтового розчину - рн 4-5. Основні заходи щодо підвищення родючості цих ґрунтів полягають у поліпшенні водно-повітряного режиму занадто зволожених ґрунтів за рахунок пристрою дренажних і відкритих осушувальних систем, виконанні культуротехнічних робіт, збільшенні родючого шару в результаті внесення органічних і мінеральних добрив.
Дерено-карбонатні. На відміну від підзолистих мають більше високу природну родючість (містять до 4 % гумусу) і меншою кислотністю (реакція в межах нейтральної), краще забезпечені доступними для рослин живильними елементами. Щоб одержувати високі врожаї плодово-ягідних й овочевих культур на таких ґрунтах, потрібно застосовувати підвищені дози органічних і мінеральних добрив.
Сірі лісові. Характеризуються небагато підвищеним (до 3-5 %) змістом гумусу. По водно-фізичних властивостях близькі до дерено-підзолистого. Реакція ґрунтового середовища в них кисла й слабо кисла. Основні заходи щодо підвищення родючості сірих лісових ґрунтів полягають у вапнуванні, внесенні органічних і мінеральних (переважно фосфорних й азотних) добрив.
Торф'яні (болотні). Формуються в умовах перезволоження, їх ділять на низинні, верхівкові й перехідні. Для використання під сади й городи найбільше підходять ґрунти, що утворилися на низинних і перехідних болотах. Торф'яні ґрунти низинних боліт мають глибокий торф'яний шар (більше 40 см), характеризуються високою природною родючістю, містять багато азоту (2-4 %), але мало фосфору й калію, мають слабо кислу або нейтральну реакцію, відрізняються сильним ступенем розкладання торфу (30-60 %) і великою вологістю. Перехідні болотні ґрунти на відміну від низинних характеризуються підвищеною кислотністю (рн 3,5-5), меншим ступенем розкладання торфу. Після осушення й виконання культуртехнічних робіт, внесення фосфорних і калійних добрив, а при необхідності вапна й мікроелементів, такі ґрунти можна використати для вирощування холодостійких овочевих культур, картоплі, ягідників.
Верхівкові торфовища містять дуже мало живильних речовин і складаються зі слаборозпавшегося кислого торфу, тому вони не пригодні під садово-городні рослини.
Верховий торф використовують для підстилки при змісті сільськогосподарських тварин, для готування компостів, вирощування розсади й овочевих культур у захищеному ґрунті.
Объяснение: