У повісті-казці а. Ліндгрен «Міо, мій Міо!"розповідається про життя хлопчика-сироти, який виріс в дитячому притулку, а потім став прийомишем в сім'ї, звідки втік через погане з ним поводження. Герой потрапляє в країну Прекрасного Далека, де і протікає основна дія книги. У цьому творі фантастичне тісно переплітається з реальним.
Країна Прекрасного Далека чарівна, і в той же час все в ній реально. Її населяють такі ж люди, як і в дійсності. Тільки дорослі тут дуже красиві, а діти милі і привітні. І головне
- тут немає страху, немає гноблення, холоду і голоду.
Але життя щасливих мешканців Країни Прекрасного Далека весь час загрожує небезпека. Неподалік від них знаходиться країна жорстокого лицаря Като, який перетворив своє царство в мертвий ліс. Маленький Міо вирішує захистити щастя і свободу поневолених злим лицарем людей. Він вбиває жорстокого Като і визволяє з неволі жителів, які ніколи раніше не бачили сонця. Міо не самотній у своїй боротьбі. Йому допомагають тварини і трави, дерева і гори, йому допомагають і люди: дають хліб, щоб герой вгамував голод, плащ, що робить Міо невидимим, меч, що пронизав груди Като.
головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він мужній. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж робить свій подвиг і стає героєм.
Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це звичайнісінький хлопчик, але думка про визначений йому подвиг (про нього розповідається в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності. До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань.