Ответ: 1 в) олімп
2) 1-б
2-в
3- а
3) а-3
Б- 1
В- 2
4) хайку
5) Рей Бредбері розкриває протиприродність, абсурд того, що відбувається у реальному житті, і, проектуючи події твору в майбутнє, передбачає страшну катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства.
6) Петро був злим на весь світ та мучив своїх близьких, поки його дядько не відвів у монастир до двох сліпих дзвона рів Єгорія та Романа. Ця зустріч дає йому зрозуміти усю глибину свого нещастя. Дядько Максим везе тоді Петра до чудотворної ікони де неподалік просять милостиню сліпі та примушує Петра дати їм милостиню. Потім Петро важко захворів і коли одужав він вирішив разом із дядьком поїхати до Києва, щоб брати уроки у відомого музиканта. Але він потайки від матері їде з іншими сліпими у Почаїв, звідки й починається його подорож по світу. Завдяки цій подорожі Петро повертається додому геть іншою людиною, де розповідає про свої мандри та тієї ж осені одружується з Евеліною. Через три роки Петро став відомим музикантом, про якого ходять легенди. Серед публіки і дядько Максим. Він прислухається до імпровізацій музиканта, в які вплітаються мотиви народних пісень. Раптом у жваву мелодію уривається пісня вбогих сліпих. Максим розуміє,що Петро зумів відчути життя в його повноті, нагадати людям про чужі страждання. Усвідомлюючи в цьому й свою заслугу,Максим переконується,що прожив життя недаремно.
7) Переродження Скруджа відбувається під час Різдва, а це період Добра і Радості. "Принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і тяжкі перепони", — так писав Діккенс про ці дні.
Подорожуючи з духами Минулого, Теперішнього і Майбутнього, Скрудж починає розуміти, як багато він втратив у житті, і головне — перестав дивитися на світ як дитина, перестав радіти і перестав давати радість іншим. Час невблаганно іде, приходить смерть. Як про нього згадають люди? Тільки назвуть "старим скнарою".
І Скрудж починає розуміти, що гроші — це не головне в житті. "Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово — дорожче нам від великих коштів", — так думає тепер Скрудж. Тобто він починає бачити у своїх ближніх, — навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, — таких самих людей, як він сам. І дивна річ — він став почуватися щасливим: "Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як ангел, веселим, як школяр; у мене голова крутиться, як у п'яного... Ой, який же я щасливий!"
Скрудж зрозумів нарешті, що щастя в тому, щоб приносити добро людям. Ось чому він перероджується,
І далі у Діккенса все відбувається, як у казці: "Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й був другий такий у доброму старому Лондоні або в якому іншому доброму місті в доброму старому світі".
На початку твору моє ставлення до Скруджа було негативним тому що він був дуже жадібним, і любив тільки гроші, але коли я продовжував(ла) читати моє ставлення до Скруджа поступово змінювалося в кращу сторону, тому коли він почав перероджуватися під час Різдва, в мене було таке відчуття, що я на власні очі бачив(ла) це переродження.