Объяснение:
Привітання та прощання
Ці правила можуть використовувати також і дорослі люди в якості курсу підвищення кваліфікації. Послідовність і практика потенційних соціальних ситуацій призводять до вміння вести розмову в позитивному ключі, що з часом стає другою натурою:
1. Вітайте людину по імені, а якщо ви не знаєте, як її звати, спитайте. Привітання на ім'я – це знак поваги, який каже людині про те, що ви її цінуєте. Тому важливо навчити дітей завжди вітати дорослих людей на ім'я та по батькові або спитати, якщо вони не знають, як їх звати.
2. Ніколи не бійтесь перепитувати, якщо ви забули ім'я співрозмовника: люди розуміють, що іноді діти можуть забувати імена. З усіма таке буває. У цьому випадку цілком прийнятна фраза: «Вибачте, я не можу пригадати ваше ім'я, не могли б ви мені його нагадати?».
3. Намагайтесь дивитися співрозмовнику в очі: дивитись в очі людині під час спілкування з нею корисно не тільки дітям, а й дорослим. Крім того, навчіть дітей не відволікатись; в іншому випадку співрозмовник отримає сигнал, що він вам не цікавий. Погляд в очі – простий, але ефективний спосіб допомогти дітям завоювати серце кожної дорослої людини, яка зустрічається їм на життєвому шляху. Звісно, якщо такий зоровий контакт характерний для даної культури й соціальних норм.
4. «Приємно бачити вас»: важливо додавати позитивні коментарі на початку розмови. Прикладами таких коментарів є: «Приємно бачити Вас» або «Приємно завітати до Вас». Вихід за межі стандартного привітання показує, що дитина цінує людину, з якою розмовляє.
5. «Дякую за запрошення»: неважливо, куди ви прийшли – у гості пограти, у дитячий садок чи додому до бабусі, треба навчити дитину дякувати за запрошення, за клопоти, за турботу про себе; такі слова дадуть значно більший результат, ніж просте «дякую». Такі слова демонструють вдячність дитини – якість, якої так не вистачає сучасній молоді. Вони безумовно принесуть користь дітям у розмові з дорослими.
6. «Як ваші справи ...?» і вислухайте відповідь: ми всі автоматично питаємо «Як справи?», але найчастіше забуваємо дочекатись відповіді. Навчання дітей питати, а потім уважно слухати – перший крок до наступного правила етикету.
7. Запам'ятовування подробиць та активне слухання: це просте правило хорошого тону, але воно має суттєвий вплив на сприйняття вас іншими людьми. Запам'ятовування імен і конкретних деталей (наприклад, хвороби або недавнього повернення з відпустки) передбачає турботу й повагу.