Ответ:
Пам'ять про наших предкiв становить головне багатство нашоï душi.
Адже для того щоб ми зараз жили й були такими, якi ми є, багато
поколiнь людей створювали наше суспiльство, робили життя такий, який
побачили неï ми. Та й у нас самих — пряме продовження
моральних, культурних, iсторичних цiнностей дiдiв i прадiдiв.
Саме минулi поколiння створили нас теперiшнiх, пiдняли нашi думки й
почуття до вершин людськоï мудростi. Тому ми завжди повиннi
зберiгати у своïй пам'ятi слiд тоï людськоï краси, той
вогонь, що висвiтлював життя збiглих, вогонь, що вони передали нам, а ми
передамо нашим нащадкам. Адже людина затверджується у свiтi не
тiльки як мисляче й iстота, що почуває.