Відповідь: 1)Споріднене схрещування, або інбридинг (від англ. ін, - в, усередині табридінг - розведення) — це схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня спорідненості інбридинг може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і самозаплідних гермафродитних тварин. У організмів з перехресним заплідненням тісний інбридинг відбувається при схрещуванні братів і сестер, батьків та їхніх нащадків тощо. 2)Неспоріднене схрещування, або аутбридинг (від англ. аут — поза) — гібридизація організмів, які не мають тісних родинних зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких немає спільних предків принаймні протягом попередніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання у потомстві цінних властивостей, притаманних різним лініям, породам чи сортам. За своїми генетичними наслідками воно прямо протилежне інбридингу. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням підвищується гетерозиготність нащадків. Це пояснюється тим, що зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелів певних генів. 3)
Віддалена гібридизація – це схрещування форм, які відносяться до різних видів і родів.
Такі схрещування проводять з метою поєднання у гібридів корисних для людини ознак і властивостей в тих випадках, коли внутрішньовидова гібридизація виявляється неефективною.
Наприклад, при гібридизації сортів культурних видів з дикими предками потомство невибагливе до умов вирощування і стійке до хвороб і шкідників.
При віддаленій гібридизації в зиготу об’єднуються гамети, які можуть відрізнятися і по генетичній конструкції хромосом, і по їх числу.
Пояснення: