Ответ:
- Ну чого тобі Михайлику? - тихо, ласкаво питаться мати, й гладить рукою мою голову.
- Нічого, мамо, журно, - затримтів і в мене голос, - От аби тато скоріше приїхав! Скучив за ним...Скучив. Мамо, а може таке бути, що тато й чоботи привезе мені?
- Навряд, Михайлику, ой навряд, хоча б душу привіз і то добре. - зажурено поглянула у вікно...