Архейська ера(ера найдавнішого життя). Тривалість ери: близько 2000 млн років.
Архейська ера починається з того часу, коли на Земля сформувалася як планета, близько 4 млрд років тому. Життя зародилось саме в архейську еру. Оскільки перші живі організми ще не мали жодних скелетних утворів , від них майже нічого не залишилось у викопних рештках. Проте наявність у цю еру архейських відкладів порід органічного походження ( вапняків , мармуру, графіту , залізної руди,сірки та ін.)
строматолітів(викопні залишки ціанобактеріальних матів ) підтверджує існування прим2ітивних живих організмів.Такими були одноклітинні прокаріоти: бактерії й ціанобактерії. Життя у воді було можливим завдяки тому, що вода захищала від згубної дії ультрафіолетових променів та перепадів температури.
Архейська ера характеризується початком гетеротрофного і автотрофного життя на землі.
Основні ароморфози архею: бродіння , фотосинтез , хемосинтез, аеробне дихання та ін.
Особливості еволюції прокаріотів у археї
1. еволюція будови прокаріотів практично не відбувалася і сучасні форми практично не відрізняються від викопних. Це пряснюється тим, що 1) прокаріоти нездатні до диференціації клітин та ускладнення організації, 2) мають просту будову генома(єдина кільцева нитка ДНК) , 3) у них легко здійснюється горизонтальне (між різними видами) транспортування спадкової інформації, 4) спадкові властивості можуть значно змінюватися під впливом плазмід.