Найважливіші заходи якобінців
У липні 1793 р. Конвент прийняв декрет про повне та безоплатне знищення феодальних прав. Усі, хто володів документами про стягнення з селян якихось податків чи оброків, мав знищити ці документи протягом трьох місяців. Приховування таких документів або їхніх копій каралося п'ятьма роками каторги. Селяни ставали власниками землі. Одначе замки, парки й ліси залишались у володінні поміщиків. Зрівняльний поділ землі владою рішуче заперечувався. Земельні володіння емігрантів підлягали розпродажу.
Восени з новою силою спалахнула боротьба проти перекупників. Замість економічних запроваджувалися примусові методи вилучення хліба й зерна, вводилося насильне обмеження цін на товари першої необхідності. Паризька біднота вітала такі заходи, але це не вирішило проблеми. Одразу після оголошення твердих цін прилавки крамниць опустіли.
17 вересня Конвент прийняв закон про підозрілих, за яким тих, кого вважали підозрілими, дозволялося арештовувати і тримати у в'язниці. Такими оголосили усіх, хто виявився «прихильником тиранії». У результаті цього сотні людей опинились у в'язницях. Розпочалися масові страти. Першими загинули керівники повсталих у Ліоні та Вандеї. Було страчено королеву Марію-Антуанетту. Її малолітній син Людовік (його називали Людовіком XVII) загинув від жорстокого «перевиховання». Масові чистки розпочалися в армії. У розбурханій революцією країні натовп вимагав негайної розправи над винними. Жирондисти були проти терору, тому діяльність Комітету громадського порятунку та Революційного трибуналу спрямовувалась і проти них. їх вигнали з Конвенту і вони змушені були рятуватися втечею, частину з них стратили.
У Революційному трибуналі суд був недовгим і чинився без дотримання закону. Всіх звинувачених чекала гільйотина, її 1789 р. винайшов лікар Ж. Гільйотен, а удосконалив... «король-слюсар» Людовік XVI, запропонувавши винахідникові замінити прямий ніж скошеним, бо останній ліпше відділяв голову від тулуба. Вираз «на свою голову»! набув несподіваного значення. Жорстокі вироки виконувалися негайно.
Ідеологом та організатором революційної диктатури виступив Робесп'єр. Очолюваний ним Комітет громадського порятунку засуджував усіх, кого Робесп'єр вважав ворогами. Терор і гоніння в країні набули крайніх форм. До суду могли притягатися навіть члени Конвенту. Криваві розправи відштовхнули від якобінців більшість населення. Кожен боявся, що і його стратять за якимось звинуваченням.
Робесп'єр, бачачи, що такі дії спричиняють незадоволення і страх, спробував згуртувати республіку, запровадивши нову релігію — «культ Розуму». Католицька релігія скасовувалася, богослужіння за старими католицькими обрядами було заборонено. Місце християнських свят заступили революційні. Літочислення французам належало вести не від Різдва Христового, а від проголошення республіки. Перший рік починався з 1792 р. застарим календарем. Кількість місяців залишалася попередньою, але їхні назви тепер були іншими та пов'язувалися зі змінами у природі: вандем'єр — то вересень-жовтень, пора збору винограду; брюмер — жовтень-листопад, місяць туманів; фример — листопад-грудень, паморозь. Липень-серпень одержав назву термідор (спека).
Объяснение:
Клуб був заснований у Версалі під назвою бретонського клубу, оскільки більшість його членів були вихідцями з Бретані, які об'єдналися навколо адвоката Ле Шапельє. Згуртувавши довкола себе представників інших регіонів Франції, бретонський клуб перейменував себе у Товариство друзів Конституції. У жовтні 1789 року депутати перебралися до Парижа, де збиралися в монастирі святого Якова.
Члени клубу відіграли значну роль у розвитку подій Французької революції. Зокрема, вони очолювали Комітет громадського порятунку, який проводив політику революційного терору, який іноді називають якобінським, а відповідний період — якобінською диктатурою.