Я дуже люблю бабусин сад, особливо взимку. Всі дерева стоять вкриті товстим шаром пухнастого снігу. Все біле-білесеньке, і, якщо погода сонячна, сніжок блищить під променями сонця. Кущі, вкриті снігом, перетворюються на якійсь дивні скульптури. Тихо в саду зимою. Майже не чути пташок: багато з них улетіли в теплі краї. Є й такі, що залишилися, і для них на деревах висять годівнички. Зимою сад спить, вкритий білою сніговою ковдрою. Але я знаю: пройде час, прийде весна, і сад знов прокинеться.