Одного разу мені закортіло піти у гори.Я взяла з собою все необхідне-подушку,палатку,ковдру,телефон,фотоапарат...Але сумка виявилася занадто важкою.Та я не могла залишити телефон і фотоапарат.Вигідніше було залишити ковдру.І сумка стала надто легше.Ми вирушили вгору.Високо у горах мені стало холодно. та я залишила разом із ковдрою свою теплу куртку.А коли на землю стали спускатися сутінки стало ще гірше... Ми розпалили багаття,поставили палатки...Прийшов час лягати спати.Я залізла у палатку але не взяла ковдру!Спати на твердій землі було не дуже приемно...На наступний день ми почали спускатися вниз.Пішов дощ...Парасолька не влазила у сумку навіть тоді коли я виклала ковдру.Прийшлося бігти під дощем...Коли ми нарешті прийшли додому я з полегшенням зітхнула...Ось така нещаслива поїздка у гори сталася зі мною одного разу.