Моїм улюбленим моментом був момент, коли оповідається, що влітку, коли гроза знищила весь урожай, і юнак був дуже злий то до нього з’явився Капуш і сказав, що він — людина, повинен боротися, пізнавати, шукати правди у трьох коренях — у землі, у небі й у самому собі, в своїй душі. Хоче осідлати хмару, бути Планетником — хай спробує! Після зливи почалася спека, все горіло. Юнак вирішив викликати дощові хмари. І в нього це вийшло! Цей момент мене дежу здивував, і я почал(а) навіть вірити у такі чудернацькі речі.
Планетник весь час працював — відводив зайву воду, садив дерева, сіяв, орав. Усе село по ньому звірялося. Умів усе — ковалював, шив, лікував худобу, дітям робив іграшки. Одним словом мені дуже сподобався цей персонаж своєю добротою та величезною вірою. Вірою в надприродні сили! Мені дуже хотілося бути схожим(жою) на нього.