Суфікс (від латів.(латинський) suffixus — прикріплений), афіксація морфема,
що займає в слові позицію після кореня. Залежно від виконуваної
функції розрізняються С. деривати (словотворчі) і реляційні
(формообразовательниє); у мовах флективних реляційний С., займаючий
кінцеве положення в словоформі, називається флексією (закінченням).
Слово може містити декілька С. обох типів, наприклад: чита-тель-ськ-ій,
де два дериватах С. (-тель-, -ськ-) і один реляційний (-ій). Деривати С.
класифікуються по виразимому ними загальному лексичному значенню, а
реляційні — по виразимому ними граматичному значенню.