Спілкування є однією зцентральних проблем, через призму якої вивчаються питання сприймання і розуміння людьми одне одного, лідерство й керівництво,згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємин. Загалом же на ефективність розмови юриста з громадянами впливають такі психологічні його властивості як тип темпераменту та характер. В залежності від цього правникові вдається знайти правильний підхід до співрозмовника легше чи, навпаки, важче. Юрист повинен вміти висловлювати свої думки, правильно їх оформити та подати. Це необхідно робити таким чином, щоб за допомогою правомірного мовлення отримати від громадянина усю необхідну достовірну інформацію. І врешті ми можемо виділити такі способи психологічного впиву під час спілкування: Зараження – це несвідома, мимовільна підвладність індивіда певним психічним станам (ситуації паніки, великі відкриті аудиторії під час музики і т.ін.,). Паніка з’являється в масі людей як визначений емоційний стан, який є наслідком або дефіцитом необхідної інформації, або ж її надлишком. В умовах масових заходів стимулом можуть бути аплодисменти. Навіювання – цілеспрямований неаргументований вплив однієї людини на іншу або на групу людей. Під час навіювання здійснюється передача інформації, яка базується на некритичному її сприйнятті. При цьому діти легше піддаються навіюванню, ніж дорослі, а стомленні люди – легше, ніж ті що відчувають себе добре. Вирішальною умовою ефективності навіювання є авторитет юриста.
Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, почуттями. Тому спілкування між юристом та громадянином можна охарактеризувати так:
- комунікація сприймання і передання інформації;
- взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями;
- сприймання та розуміння одне одного, тобто пізнання себе та іншого.