І ось одного дня прокидається конвалія, розкриває свої ніжні дзвіночки й усміхається ніжному весняному сонцю. а навколо буяє зелень, шумить молода трава. і думає конвалія:
- для кого вся ця краса, хто радіє їй?
і питає вона в старого задумливого дуба:
- дідусю, для чого я розквітла?
а старий їй відповідає:
- маленька нерозумна квіточко, розквітла ти для того, щобрадістю твоєю пишалися природа й люди. а ще ти - корисна лікарська рослина! можеш зарадити різним хворобам!
і росте тепер весела мала конвалія, радіє, що приносить велику користь.