Сьогодні мобільні телефони є у всіх. І це природньо, адже дозволяє
нам бути на зв’язку з близькими людьми в будь-який момент. Я пам’ятаю,
коли мобільних телефонів не було, було складно застати когось вдома,
телефонуючи по міському. А щоб подзвонити в інше місто, люди ходили на
пошту і замовляли переговори.
Зараз все по-іншому. Батьки можуть зателефонувати дитині, що гуляє на
вулиці і переконатися, що у неї все в порядку. Можна бути на зв’язку зі
старенькими бабусею і дідусем і вчасно прийти їм на допомогу, якщо
раптом знадобиться. Можна попередити людину, з якою йдеш на зустріч,
якщо затримуєшся або не можеш прийти. Завдяки мобільному телефону є
можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. І це дуже
великий плюс мобільному зв’язку, який став дуже популярний і доступний
всім.
Однак є й зворотна сторона медалі. По-перше, люди дзвонять один
одному не завжди в зручний момент, відволікають від важливих справ. І ще
можуть образитися, що з ними не захотіли говорити! Адже нерідко хтось
дзвонить з метою просто побалакати, бо йому нудно і нема чим зайнятися.
По-друге, сучасний мобільний телефон вже практично комп’ютер, і носячи
його скрізь з собою, людина звикає заглядати туди в кожен вільний
момент, забуваючи про все інше. І по-третє, мобільний зв’язок, як і
інтернет, обмежує «живе» спілкування. Люди часто розмовляють по телефону
і рідше бачаться. А ще вони менше звертають увагу на людей поруч.
Забавно, коли де-небудь – в черзі або транспорті – всі говорять по
мобільниках, наче самі з собою!
Я вважаю, що мобільний зв’язок – це безумовне досягнення техніки, яке
служить людині у всіх сферах життя. Те, що деякі примудряються
використовувати мобільні телефони не тільки з користю, але і на шкоду –
це їх особистий вибір, який залежить від рівня їхньої культури та
розуміння, а це вже окрема тема для роздумів.