Ніч тільки що огорнула небо, у спокій поринув будинок, двір та мальовничий сад.
Все пройнялося легеньким серпанком рухливого туману: і безкрає море,і блакитне небо,і далекі,ледь окреслені хмари.
Теплим подихом вітер огорнув степові квіти : волошки,маки,ромашки.
Цей тихий вечір,спокій,материна пісня - усе нагадувало,що я вдома.
В саду замайоріло осіннє різнобарв'я : бордові,фіолетові та жовті айстри.
Протоптані стежки,похилена хатина та старі фотографії на стінах - усе це мимохіть нагадувало їй щасливі моменти тоді ще безтурботного життя.