Я вважаю, що компроміс неможливий.
Чи може людина називатися хорошею, якщо вона робить погані вчинки? Іноді про таких кажуть:"Непогана людина" чи "Так собі". Але що скаже той, проти кого був цей можливо зрадницький вчинок? Невже щось середнє, ні добре, ні зле?
А брехня? Кажуть, буває брехня заради миру. Але ж така миролюбна брехня рано чи пізно переросте в зраду, недовіру, руйнування відносин. Гадаю, краще було б дати шанс на примирення після невдалого вчинка та гіркої правди, ніж така довготривала брехня, що все одно принесе розчарування.
Тільки іноді дуже складно себе вмовити на безкомпромісність.