Із самого раннього дитинства я мріяв про собаку. І от моя мрія збулася. Батьки подарували мені песика. Він весь білий з невеликими чорним плямами. Його порода - далматин. Я назвав собаку Флюком. І з тих пір ми стали нерозлучними друзями.
Минув час і нині Флюк вже дорослий собака. Він дуже звик до мене. Одного разу у лісі нам зустрілися дві величезні вівчарки. Вони накинулися на Флюка і повалили його на землю. Але, на щастя, прибіг лісник і відігнав своїх собак. Флюк відчув себе переможцем і гордо підійшов до нас.
Я радий, що в мене є собака, мій вірний надійний друг.