Шукайте у розділі "українські пісні"
Наплакала зозуля
Пів-горстки зозулиних сліз
Розсіяла в дикому лузі,
І дрібку занесла,де ліс.
Ті слбози зозулині - квіти,
Як сонячний мед запашні,
Провісники щедрого літа
І радісних сонячних днів.
Тих зозулиних сліз не топчи,
Про кохання своє помовчи,
Бо не можна любити,
І топтати той цвіт,
Що у рідній країні
Квітне тисячу літ.
Відплакала сива зозуля,
Де луки,луги ,де гаї.
І стала вона рахувати
розквітлі сльозинки свої.
кувала зозуля і досі
Щороку,щоліта кує,
Та й людям щасливую долю
І довгі літа роздає.