Термін «тероризм» (терор) (від лат. terror
– страх) увійшов у вжиток наприкінці ХVІІІ ст. для позначення репресивної
політики якобінців у період Великої французької революції. Потім він набув
універсального значення і став використовуватись для позначення мотивованого
насильства з політичними цілями. Терористичні дії завжди носять привселюдний
характер і чиняться для впливу на суспільство або владу.Нині «терор», «тероризм» - це тактика політичної боротьби, що
характеризується систематичним використанням ідеологічно мотивованого насилля,
що проявляється у вбивствах, диверсіях, саботажі, крадіжках та інших діях, що
являють собою загрозу життю й безпеці людей.
Сучасний національний тероризм не
є локальним, однозначним і ґрунтовно визначеним явищем, тому зроблено висновок,
що це, насамперед, невід’ємна складова політичних і економічних процесів у
світі взагалі; тероризм має багато видів, модифікацій, джерел, які його
породжують; тероризм несе собою величезну загрозу громадській і національній
безпеці країнам і народам, де він має місце. Зробимо висновок що для унеможливлення
терористичних актів державі знадобиться захистити й зміцнити свій національний
інформаційний простір, зберегти свій національний ресурсно-технічний потенціал,
зміцнити демократичні засади існування суспільства, посилити
національно-зорієнтовану політичну владу, роль і значення політичної ідеї, яка
має бути ідеєю творення національної, соборної, суверенної держави.