"Раз добром нагріте серце вік не прохолоне" - написав колись великий Тарас. Його слова линуть до самого серця.
Ми живемо у сучасному світі, світі жорстокості, насилля і зла. В світі, де син підіймає руку на матір, а мати запросто відмовляєть від своєї дитини. В світі, де виживає найсильніший. В світі, де на шляху до своєї мети люди готові йти по головах, по трупах. Вони забули, що таке любов, співчуття, милосердя, добро.
А у світі є стільки людей, яким так не вистарчає цієї любові. Маленькі діти, покинуті напризволяще своїми горе-матерями. Старенькі пенсіонери, про яких забули діти, і які на самоті доживають свого безрадісного віку. Інваліди, яким так потрібна підтримка від найближчих.
Отямтеся, люди! Найцінніші скарби, найбільші діаманти ніщо у зрівнянні з щасливою усмішкою дитини і поцілунком старенької матері! Їм потрібно так мало - частинка добра, частинка серця, щиро подарована вами. Цей маленький вогник доброти розростеться, запалає навіки вогнем любові, всепрощення.
Робіть добро всюди і скрізь. Пам*ятайте прислів*я: "Хто людям добра бажає,
той і собі має". Ви не завжди будете молодими, успішними, багатими і здоровими. Час минає швидко, а з ним і наше життя. І саме зараз час посіяти зерна доброти, щоб вони проросли і потім вже зігрівали добром і ваші серця .