У нас була прекрасна, благородна ідея - провести під свинарником метро.
Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція "Клуня" -
станція "Крива груша". Три копійки в один кінець. Родичі - безплатно. З
учительки арифметики - п'ять копійок.
Ми вже підкопалися майже
до половини свинарника, і раптом - непередбачена катастрофа! - клята
льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от
вилізти - дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і...
Гірко
зітхаючи, ми засипаємо метро. Раз у раз злодійкувато озираємося - чи не
заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха. Хоч і обіцяв він, що не
чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його зна... Ви б почули, як він
лаявся, коли витягав льоху! Ох і лаявся! І де він отих слів набрався?
(Всеволод Нестайко. "Тореадори з Васюківки")