У поезії «Заворожена криниця»
змальовується алегорична карти-а прекрасного саду з екзотичними квітами,
від яких линуть прекрасні пахощі. У тому саду є заворожена криниця,
призначена «для брата», щоб брав він звідти «чисту воду-прохолоду». Поет
закликає вітер, щоб він повіяв чарами на воду й щоб та полилася для
всіх.
Сад, квіти — це книги, знання, поезія. Криниця — рідна мова, поет
хоче, щоб ці багатства стали доступними для всіх. Хоча цю картину можна
розуміти по-іншому. Тим-о алегорія і цікава, що є простір для уяви, для
різночитання.