Спочатку звернемось до тлумачного словника. "Вихованість — це вміння
поводитись". Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою
людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і
правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться
лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі
щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А
це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко.
Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними
вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до
колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Міркуйте самі: поснідавши десь на лісовій галявині, найлегше,
звичайно, "забути" там залишки їжі, папір. Більше клопоту — зібрати все
це і закопати чи взяти з собою, щоб потім викинути в ящик для сміття.
Поступитися місцем у переповненому автобусі літній людині — це
значить самому відчути помітну незручність. Та без вагань це зробить
кожна вихована людина. Вона ж не дозволить собі увімкнути транзистор під
вікнами житлового будинку. Вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і
так гамірно, як же не оберігати спокій і тишу?
Вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. Це й
людяність. Це — бути серед людей Людиною. Для цього, насамперед,
потрібно мати такі внутрішні якості, 3як щирість, доброта. Несподіваний
життєвий конфлікт вихована людина розв'яже швидше з гумором, ніж з
досадою.
Зовнішня культура, поведінка людини не відділені глухою стіною
від її внутрішнього, духовного світу. Слухання музики, споглядання
творів мистецтва, читання книг — все це збагачує духовний світ людини, а
значить, і сприяє вихованню.