Український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань.
Я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. Вона навчає, підказує, допомагає розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. Мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, допомагає перетнути тисячі кілометри... Хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.
Я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
П.С. Вибачай, за граматичні помилки)))