Літо — найтепліша пора року.Все потопає в темнозеленому листі садів, лісів і парків.Удень часто теплий вітер гонить пил, розпечена земля віддає додаткове тепло.На синьому безмежному небі навряд можна помітити хмару. Сильне сонце посилає свої всепроникаючі промені на землю. На відкритій місцевості нелегко витримати спеку.Тоді шукають тінь, де можна сховатися. Через тривалу спеку страждають як люди, так і природа. Яке ж настає полегшення, коли починається гроза. Спочатку на небі збираються темні хмари, потім блискає блискавка і удалині гримить гром. Наближається гроза.Спочатку падають перші рідкі великі краплі, а потім починається дощ. При відповідних обставинах сильний дощ супроводжується градом. Ллє як з цебра. При цьому страждають хлібні поля й фруктові садки. Звичайно чекають на тихий дощ, який іде годинами безперервно. Потім знову світить сонце, усе росте та квітне.Зі словом «літо» пов’язаний час канікул і відпусток.Дехто їде до моря, щоб загоріти й засмаглими повернутися додому.Інші мріють про плавання, водні ігри, катання на човні.Є люди, які проводять вільний час на березі річки.І за все це я вдячна літу.Наприкінці серпня ночі стають прохолоднішими та довшими.Починається час збирання врожаю хліба, овочів і фруктів.Літо говорить нам «прощай», на порозі стоїть осінь.