- Оленко, рада тебе бачити!
- Привіт, Іринко! Куди це ти так поспішаєш?
- Я йду на концерт Дитячої Школи Мистецтв. Підеш зі мною? Але ти, мабуть, не захочеш...
- А чому б і ні? Мені, по-перше, і так нічого робити, а, по-друге, я завжди захоплювалась мистецтвом.
- Я теж. Мені подобаються усі види мистецтва, крім вишивання.
- А я вважаю, що кожне мистецтво по-своєму гарне.
- Можливо... Оленко, ти лишень поглянь які гарні квіти!
- Мабуть, запах у них теж чудовий.
- Хтось забув їх на цій лавочці.... Напевно, це Митько. Я бачила, як він хвилину тому стояв на цьому місці.
- Ходімо, Іринко, відшукаємо власника найпрекраснішого у світі букета!