Моя парта
Перший раз я сіла за парту у першому класі. У перший раз, складається враження, немов у тебе з`являється новий друг, з яким тобі слід познайомитись трохи ближче. У весні на вулиці дуже гарно, багато квітів, все цвіте. У зимку дуже тяжко відірватись від вікна, так і дивишься на м`який біленький пушок який сиплеться з неба. Парта- мій вічний помічник, на ній я пишу класну роботу, на ній я підіймаю руку коли хочеться відповісти. І звичайно, вона ближче к кінцю рока перетворюється у справжнє мистецтво! На ній багато малюнків. Іноді, коли становиться сумно, дуже цікаво розглядати їх. Моя парта, з нею я буду йти до кінця року, а коли перейду у старшу школу, у мене з`явиться багато іньших, я буду за нею сумувати, але вона назавжди залишиться у моєї пам`яті як Перша парта, як Перший помічник.