Сонячник син-сонця
був теплий але холодноватий ранок , це пташки не почали спивати . приходить раптом син до батка в свитло-синий кожухи и говоре :
Тату ,це ненависне сонце з свойм братим морозенком и свойм сином сонченком вже вивели мене . то жарко тохолодно тильки й одивай кожух и знимай його _ говорить син багача
и той багач солдатам приказав спиймати сонце и його на цеп же зараз т посатити и йсти не давати й непойти.
недовго мучилося сонце вже и згинуло воно в неволи нечистий .
и сонячник як це почуло збушувало не зна як нелюд наказать й пишло воно наземлю из братами морозом и громом в людському подобии .
видавали себе за людейц наши люти воини але як почули що вси танцюють и спивают ,и ралиють з смерти сонця старшого . и нестримався синячник вид злости нелюдскот в свою подобу перетворився и прийшов до людей з болем на серци
видтоди постийно йде дощь .гримить грим палае блискавка и холод йде неминучий .