"Кавказ" був написаний Шевченком у Переяславі 1845 р.,автограф твору міститься в альбомі "Три літа".
Традиційне визначення жанру твору як поеми зумовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору.
Твір присвячено другові поета,Якову де Бельмену,який загинув під час загарбницької війни росії за приєднання Кавказу.
Головна тема -осудження війни царизму на Кавказі - дала Шевченкові змогу створити сатиру на політичні,соціальні й ідеологічні основи царської Росії:самодержавство,кріпосництво,церковників.Водночас "Кавказ"розгортає й позитивну тему - прославлення боротьби за свободу.
Основним героєм твору - є кавказький народ, який намагається закути в ланцюги неволі російське самодержавство.Віра в їх безсмертя й непереможність найповніше виявилась в символічному образі Прометея - титана з грецької міфології.Проводячи цю паралель,поет висловлює думку,що вільного народу ніколи не побороти,він нездоланний.
Композиційно "Кавказ" - розгорнутий ліричной монолог,звернений послідовно до кількох умовних адресатів - до Бога,народів Кавказу,до правлячого класу,до Христа,до Якова де Бельмента.